- шибати
- I -а́ю, -а́єш, недок., розм.
1) перех. і неперех. Ударяти по чому-небудь, ударятися об щось; бити, битися. || перен. Раптово, несподівано з'являтися (про думки, почуття).2) неперех. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про полум'я). || Почати сильно віяти (про вітер, запах тощо). || перен. Вибухати, вириватися (про гучний звук, крик, лемент і т. ін.). || перен. З'являтися від збудження, хвилювання.
II -а́ю, -а́єш, недок., на кого, діал.Бути схожим, скидатися на кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.